Які відмінності між земельною ділянкою, що є у праві власності, і земельною ділянкою, що перебуває в користуванні?

Власник земельної ділянки має право самостійно не лише володіти і користуватись, а й розпоряджатись належною йому землею, а саме: продавати земельну ділянку або її частину, здавати в оренду без будь-яких додаткових погоджень з органами державної влади чи місцевого самоврядування, заставляти земельну ділянку в кредитних установах тощо.
Власники земельних ділянок мають гарантії захисту прав на земельні ділянки в частині припинення права власності на землю, відшкодування шкоди в разі вилучення земельної ділянки для державних чи громадських потреб, встановлення сервітутів на земельні ділянки, витребування земельної ділянки чи її частини з чужого незаконного володіння тощо.
Користувачі земельних ділянок не мають тих прав і гарантій, що належать на основі чинного законодавства України власникам землі, зокрема землекористувачі не можуть від свого імені відчужувати земельну ділянку чи її частину, надавати в оренду.

Чи може фізична або юридична особа придбати у громадянина приватизовану ним земельну ділянку? Якщо так, то що буде вважатися правовстановлюючим документом (договір, акт тощо) і як оформляється право власності: проектом відведення чи достатньо лише договору купівлі-продажу земельної ділянки?

У разі придбання особою приватизованої громадянином земельної ділянки така особа набуває права власності на цю земельну ділянку, що посвідчується державним актом, зареєстрованим у місцевому відділі Центру державного земельного кадастру. На момент виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку покупцю документом, що підтверджує перехід права власності, буде нотаріально завірений договір купівлі-продажу земельної ділянки.
У разі необхідності зміни цільового призначення придбаної земельної ділянки (наприклад, на земельній ділянці, переданій у власність для гаражного будівництва, особа бажає побудувати автозаправну станцію), після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, фізична або юридична особа звертається до органів виконавчої влади або місцевого самоврядування з заявою (клопотанням) про зміну цільового призначення земельної ділянки.
Після складання проекту відведення земельної ділянки його необхідно погодити з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини.
Проект також підлягає державній експертизі землевпорядної документації, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної державної адміністрації для прийняття рішення.